Чорна Кам’яниця (колишня Кам’яниця Анчевських)

Чорна Кам’яниця або Кам’яниця Анчевських – унікальна будівля в центрі Львова. Вона приваблює гостей міста незвичайним чорним забарвленням та багатою архітектурою. Сьогодні у цих стінах діє Львівський історичний музей, а колись вони належали дуже різним людям, з життями яких пов’язано чимало історій та таємниць. Додавши Чорну кам’яницю у свій туристичний маршрут, ви дізнаєтесь:

• Чому стіни будівлі мають незвичне чорне забарвлення?
• Чому цей будинок сучасники називають стародавнім аналогом профілю у соцмережі?
• Чому з-за стін кам’яниці колись було чутно галас та шум, а сходами летіли капелюхи?
• Для чого була потрібна дивна і дуже незручна лавка біля входу?

Чорна Кам’яниця: історія та цікавинки

Чорна Кам’яниця – будівля у ренесансному стилі на Площі Ринок у Львові. Її вважають одним із кращих зразків цього архітектурного стилю в Україні. Відтак, будівля є пам’яткою архітектури, яка охороняється законом.
Вважається, що перша споруда тут була збудована ще у XV столітті. Кажуть, це була готична будівля, яку знищив вогонь 1511 року. Відбудований будинок згодом знову горів – у 1527 році.

У різні часи власниками Чорної кам’яниці були знатні та багаті люди:

– італієць з о. Хіос Томаззо де Альберті звів на місці згорілої будівлі двоповерхову ренесансну споруду;
– купець та аптекар Ян Лоренцович і його дружина Регіна добудували третій поверх та відкрили тут першу у місті аптеку;
– доктор Мартин Никанор Анчевський ґрунтовно відреставрував будинок та доповнив його фасад унікальними скульптурами святих та особистим знаком родини;
– доктор права Еміль Роїнський власним коштом реставрував будинок у 1911 році;

З 1926 року Чорна кам’яниця належить місту. А з 1929 року тут працює Львівський історичний музей.

5 цікавих фактів про Чорну кам’яницю у Львові

– Перше, чим дивує та привертає увагу будівля музею – її колір. Існує не одна версія-пояснення такого відтінку фасаду.
Одні стверджують, що причиною є пічне опалювання будинку в середньовіччі. Мовляв, через спалювання вугілля, білий камінь пісковика самозабарвився у чорний колір.
Інші запевняють – такий відтінок є запланованим і задля цього у стіни багато років втирали чорний сік від шкірок зелених грецьких горіхів.
Також є версія, що причина почорніння фасаду в окисленні свинцевих білил.
– Ще одна цікава історія пов’язана із донькою доктора Мартина Анчевського Анною. Розповідають, що вона була заміжня за доктором Анжеєм Шимоновичем, але сімейного щастя збудувати так і не змогла. Мовляв, жінка мала психічні розлади, а тому містяни часто могли чути за стінами Чорної кам’яниці галас і крики. А ще зі сходів постійно летіли капелюхи.
– Щодо самого Мартина Анчевського, то його внесок у архітектурну оздобу Чорної кам’яниці є неоціненним. Дехто навіть називає декор фасаду – стародавнім аналогом сучасних соцмереж. Придивіться до літер над входом: М.А.- S.R.- M.D.- CL. Вони означають “Мартин Анчевський, секретар короля, доктор медицини, радник львівський”. Чим не профіль? А як щодо лева з мечем у лапі у лавровому обрамленні? Чим не аватарка?
– Також перед входом ви обов’язково помітите кам’яну лавочку. Але вона незвичайна. Бо дуже незручна, вузька. Саме такою вона була потрібна для сторожа, аби той не заснув на посту.
– І ще одна цікавинка: у XIX столітті в будинку жили люди різних статусів. На вищих поверхах – заможніші та з вищим статусом. На першому поверсі – бідні.

До речі, побачити Чорну кам’яницю можна не лише у Львові. Але й у кіно. У 2017 році вийшов фільм «Готель Галіція», в якому прообразом готелю, де живуть духи, стала якраз ця будівля.

Реєстрація