Порохова вежа у Львові: 5 цікавих історії

Львів доволі часто потерпав від потуг загарбників зробити місто своїм. Відтак, із року в рік містяни активно працювали над укріпленням його оборони. Порохова вежа стала найбільшою фортифікаційною спорудою Третьої оборонної лінії Львова, і мала захищати місто зі Сходу.

Відвідавши Порохову вежу у Львові, ви дізнаєтесь:
• Хто чатує на її вході і оберігає спокій містян;
• Чому в 1672 році споруда врятувала Львів від загарбників, а у 1704 році посприяла його завоюванню;
• Хто і для чого стріляв із Порохової вежі по Домініканському монастирю;
• Яку функцію споруда виконує сьогодні.

Порохова вежа: легендарні битви та романтичні пригоди

Порохова вежа – найбільша оборонна споруда у Львові, зведення якої датують ще 1556 роком. Її стіни були викладені камінням, яке залишилося після потерпілого в пожежі Міського Арсеналу. Їх товщина сягає трьох метрів, а тому незважаючи на свою велич ззовні, всередині приміщення маленькі та прохолодні. У воєнні часи тут зберігали порох та боєприпаси, а в мирні – зерно, яким торгували.

З Пороховою вежею пов’язано чимало цікавих історій:

– Любовно-меркантильна. Це історія так званого «бойового хрещення» споруди. У 1559 році з Порохової вежі стріляли. Але не по ворогові. А по Домініканському монастирі.
Відкрив вогонь розлючений наречений Лука Гурка. Бо в монастирі від нього ховалася Гальшка Острозька зі своєю матір’ю Беатою. Кажуть, Лука славився своїм тиранічним характером і жадібністю, тому Гальшка ніяк не хотіла виходити за нього заміж.
Доньку підтримувала її мати. А от батько – змушував Гальшку стати дружиною Луки, який ще й був старшим від неї на 35 років. Відтак, жінки втекли від королівського вироку до Львова і заховалися у Домініканському монастирі.
А Лука приїхав за ними і почав обстрілювати монастир із Порохової вежі.
– Про гетьманського коня. Під стінами цієї фортифікаційної споруди свого часу ледь не загинув Богдан Хмельницький. У 1648 рокі, коли війська гетьмана захопили Львів, Ян Стефан Убальдіні зумів вистрелити в Богдана Хмельницького. Але куля потрапила у пісок біля копит гетьманського коня.
– Повчальна. Здавалося б, Порохова вежа мала б слугувати для захисту Львова. У 1672 році так і сталося. Тут під час турецької облоги постійно жив комендант Львова Еліаш Лонцький, який зумів втримати місто і не допустити ворога за його оборонні межі. А от у 1704 році оборонці Львова допустилися помилки – не закрили Босяцьку хвіртку, яка з’єднувала монастир Кармелітів босих з містом. Відтак, війська Карла XII спокійнісінько потрапили до Львова, легко пройшовши оборонну Порохову вежу.
– Продажу-купівлі. У скрутні часи оборонні споруди міста здавали в оренду. Не виняток і Порохова вежа. Щобільше, її навіть умудрилися продати. У 1668 році Яну Кіцькому. Але невдовзі влада міста зрозуміла свою помилку і забрала вежу назад у міську власність.
– Історія двох левів. Перед входом у споруду лежать два величних леви із білого мармуру. Ці скульптури вважаються одними із найцінніших. Адже були виготовлені ще у XIX столітті. У повоєнний час левів привезли до Львова із Відня. До сьогодні вони ваблять туристів своїми граційними гривами і величними формами.

Це ще далеко не всі історії, які можуть розповісти стіни Порохової вежі. Зрештою, сучасна будівля теж має чим похизуватися, адже в ній розташовано Будинок архітектора. Тут постійно організовують різноманітні мистецькі заходи та виставки.

Rejestracja